Птерігопліхт парчевий (Pterygoplichthys gibbiceps) - це розкішний броньований сом, якого дуже часто продають новачкам як невеликого та милого «чистильника» акваріумного скла. Але цей малюк приховує великий секрет: за ідеальних умов він надзвичайно швидко виростає у 40-сантиметрового гіганта.
Ця риба має неймовірно красивий леопардовий візерунок та гігантський спинний плавець, що нагадує вітрило. Птерігопліхт є справжньою окрасою для великих резервуарів, проте його утримання вимагає дотримання кількох критично важливих правил - від наявності натуральної деревини в акваріумі до обережного підбору сусідів. У цій статті ми розберемо всі деталі догляду за цим величним сомом.
У дикій природі птерігопліхти мешкають у басейні річки Амазонка (Південна Америка). Вони населяють повільні річки, заплави, а також затоплені ліси, де дно густо вкрите корчами та корінням дерев.
Це нічні риби. Вдень вони вважають за краще ховатися в укриттях під корчами, а з настанням сутінків виходять на пошуки їжі, зішкрібаючи водорості та поїдаючи відмерлі залишки рослин. На відміну від дрібних анциструсів, дорослий птерігопліхт - риба досить неповоротка, і при русі в акваріумі вона може випадково виривати дрібні рослини з корінням або збивати легкі декорації.
Це найважливіше правило в утриманні птерігопліхта. В акваріумі обов'язково має бути великий натуральний корч (найкраще підійде мангрове дерево або мопані).
Травна система цих сомів влаштована так, що для правильного перетравлення їжі їм життєво необхідна целюлоза. Вони постійно зішкрібають верхній шар деревини своїм потужним ротом-присоскою. Без целюлози з корча у риби почнуться серйозні проблеми зі шлунково-кишковим трактом, що призведе до її загибелі. Пластикові декорації у вигляді корабля чи замку цю потребу не задовольнять.
Поширена помилка думати, що великий птерігопліхт може вижити лише на залишках їжі інших риб та водоростях на склі. Мальки дійсно відмінно чистять скло, але дорослі соми стають лінивими і потребують повноцінного годування.
Загалом птерігопліхт - миролюбна риба. Він не хижак і не буде спеціально полювати на інших мешканців. Проте у нього є одна дуже небезпечна звичка.
Якщо сому не вистачає білкової їжі, вночі він може присмоктуватися до боків великих, повільних, плоских риб і зчищати з них захисний слиз. Це призводить до сильного стресу, ран і часто - до загибелі сусідів.
💡 Сумніваєтесь у виборі сусідів? Скористайтеся нашим швидким сервісом перевірки сумісності акваріумних риб.