Расбори - витончені мініатюрні зграйні рибки з Південно-Східної Азії, які стали справжніми улюбленицями фахівців з акваскейпінгу[cite: 4]. Найпопулярнішим представником цієї родини є Расбора клиноплямиста (Trigonostigma heteromorpha) - активна, мирна і неймовірно красива рибка.
Свою назву вона отримала завдяки характерній чорній плямі у формі трикутника (клина), що тягнеться від середини тіла до хвоста на тлі мідно-оранжевого забарвлення. Ця рибка пробачає багато помилок новачкам, проте щоб розкрити її справжню красу, потрібно створити специфічні умови. У цій статті ми розповімо, чому расбори бліднуть у неправильному акваріумі та як розводити цих унікальних рибок.
Расбора клиноплямиста відчуває себе безпечно лише у великій компанії. Особливості расбор полягають у їхньому крихітному розмірі та статечній зграйній поведінці[cite: 4]. Мінімальна кількість для покупки - 8 особин, але найкраще вони виглядають у зграях від 15-20 штук.
Якщо купити 2-3 рибки, вони будуть постійно перебувати в стані стресу, ховатися в кущах і втратять свій яскравий колір. Тільки у великій зграї самці починають влаштовувати безпечні «турніри», розправляючи плавці та демонструючи максимально насичене мідне забарвлення перед самками.
Найчастіша скарга новачків - блідість куплених расбор. Це стається через неправильне оформлення акваріума.
Сумісність ідеальна з іншими нано-рибками, мирними донними сомиками та акваріумними креветками[cite: 4]. Розбори плавають переважно у середньому та верхньому шарах води, тому не конкурують за дно.
У рибок дуже маленький рот, спрямований злегка вгору. Вони хапають їжу з поверхні або в товщі води, але рідко підбирають її з дна. Годувати їх потрібно якісними дрібними пластівцями або мікрогранулами. Для посилення забарвлення обов'язково додавайте в раціон заморожений циклоп, дрібний мотиль та артемію.
На відміну від більшості дрібних карпових, які просто розкидають ікру по дну, розмноження деяких видів расбор унікальне: вони клеять ікринки до нижньої сторони широкого листя[cite: 4].
Щоб спровокувати нерест, обов'язкова наявність живих рослин[cite: 4] з широкими листками (найкраще підходять криптокорини або анубіаси). Самець і самка перевертаються догори черевцем під листом і приклеюють туди липкі ікринки. Щоправда, після цього батьківський інстинкт зникає, і вони можуть з'їсти власну ікру, тому для успішного розведення виробників після нересту потрібно відсаджувати.