Дивлюся я на вас, молодь, як ви щотижня той бідний грунт пилососите, аж гай шумить. Ви ж усю корисну мікрофлору вимиваєте! В моїх акваріумах грунт роками не чіпається — там свій мікросвіт, коріння рослин саме все переробляє. А ви потім дивуєтеся, чому рослини не ростуть і вода мутна. Хто ще, крім мене, вважає, що сифон — це зайва трата часу і шкода для біобалансу?
Дуже подобаються акваріуми з 'річковими' стежками з білого піску, це додає неймовірної перспективи. Але мене лякає, що через місяць цей пісок перемішається з чорним сойлом або просто позеленіє від водоростей. Хто має досвід створення таких зон? Як ви розділяєте грунти, щоб вони не змішувалися при сифонці або перестановці декорацій?
Планую перезапуск свого 60-літрового акваріума і вагаюся між фірмовим сойлом (Amazonia або Tropica) та звичайним нейтральним кварцом з поживною підкладкою. Сойл приваблює здатністю знижувати pH та kH, що ідеально для складних рослин, але лякає своєю недовговічністю (через 2 роки перетворюється на порох). Чи варто переплачувати за сойл, якщо можна просто якісно закласти добрива під коріння?